Літературне читання

4 клас

Літературне читання

Дата	Тема	Зміст	Завдання
06.04	Контрольна робота №7. Робота з літературним твором
07.04	Вступ до розділу « Літературні казки зарубіжних письменників». Олександр Пушкін. Казка про царя Салтана (уривки).	Гра «Рибки» Самостійне мовчазне читання учнями статті «Олександр Пушкін» — Де народився видатний російський поет? У якій сім’ї? — До кого він ставився з особливою любов’ю? — Які віршовані казки створив О. С. Пушкін? — Які з них ви читали? — Які хочете прочитати? — Сьогодні ми прочитаємо уривки з «Казки про царя Салтана...» у пере­кладі Наталі Забіли. 5. Опрацювання першої частини «Казки про царя Салтана...» О. С. Пушкіна 1) Виразне читання першої частини вчителем. — Чи подобається вам казка? — Назвіть персонажів казки. 2) Словникова робота. Читання тлумачень слів аршин, сваха, обмова у підручнику (с. 138). 3) Читання першої частини учнями «ланцюжком». 4) Аналіз змісту першої частини з елементами вибіркового читання. — Що робили сестри під вікном? — Про що мріяла кожна з них? — Хто слухав сестер? — Що вирішив цар? — Куди поїхав цар після весілля? — Який наказ він залишив молодій цариці? — Хто народився у цариці? — Що зробила молода мама? — Чому сестри і сваха захотіли погубити царицю? — Що вони зробили? — Який лист написали цареві? — Як цар відреагував на лист?	Підручник С. 136-139 виразно читати
08.04	Олександр Пушкін. Казка про царя Салтана (уривки).	Опрацювання другої частини «Казки про царя Салтана...» О. С. Пушкіна 1) Словникова робота. Читання тлумачень слів зорить і дозор у підручнику (с. 139–140). 2) Гра «Рибки».       Самостійне мовчазне читання казки учнями — Які нові персонажі з’явилися в казці? — Хто такий Гвідон? — Що ви можете сказати про княгиню? — Хто такий Чорномор? 3) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання. — Як удалося врятуватися цариці з немовлям? — Хто дав князеві ім’я Гвідон? — Як цар Салтан оголосив про своє рішення їхати до Гвідона в гості? — Які слова свідчать про те, що Гвідон з нетерпінням чекав на гостей? — Кого він побачив на палубі? — З якими почестями зустрічав царя Салтана? — Яке диво побачили гості біля городської брами? — Що вразило їх на широкому дворі? — Як цар зустрів царицю? — Що робили ткачиха й повариха? — Чому цар помилував їх? — Прочитайте кінцівку казки. 8. Робота за ілюстраціями — Розгляньте ілюстрації до цієї казки. — Кого художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони використали? — Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів казки? — Яким рядкам казки відповідають ілюстрації? — Які малюнки створили б ви за сюжетом казки?	Підручник С. 139-142 виразно читати,
09.04	Ганс Крістіан Андерсен. Гидке каченя	СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Біографічна довідка — Ганс Крістіан Андерсен народився 2 вересня 1805 року в невеличкому датському містечку Оденсе на острові Фюн. Батько його був шевцем, а мама цілі дні, стоячи по коліна у холодній річковій воді, прала білизну для ба­гатих людей. Люди вони були добрі і працьовиті, але ніяк не могли вибратися зі злиднів. Ганс Крістіан Андерсен відрізнявся від інших дітей своєю фанта­зією, саме це і було тією чарівною паличкою, за помахом якої стіни бідної комірчини розсувалися, і ящик із землею під вікном перетворювався на квітучий сад. Найсильнішим захопленням був театр. Ганс Крістіан Андерсен радів те­атральній афіші, яку він отримував у нагороду за допомогу. Вдома він роз­кривав цю афішу — і починався спектакль, створений його уявою. Ще у нього був свій ляльковий театр, який змайстрував йому батько. І ось настав той день, коли рідне місто зустрічало його святковими феєрверками. Понад усе на світі Р. К. Андерсен цінував чисте серце, справжній розум і доброту. Герої казок Г. К. Андерсена — люди, тварини, іграшки і прості непри­мітні речі. У казках Андерсена поруч живуть сльози і сміх, горе і радість — як у справжньому житті. Він був великим казкарем і розумів, що навіть найчарів­ніша казка має відбивати життя. Г. К. Андерсен став добрим порадником для всіх дітей. 2. Гра «Рибки» Самостійне мовчазне читання учнями статті «Ганс Крістіан Андерсен» — Де і коли народився славетний казкар? — Яка в нього була родина? — Коли він почав працювати? — Чим найбільше захоплювався в житті? — Як увіковічене його ім’я? 3. Гра «Упізнай героя» ·      Що це ще за чудеса? Подивись, яка краса! Птахи дивляться у воду На свою чудову вроду, Легко змахують крильми, Ніби перший сніг зими, Шиї довгі і гнучкі. Що за красені такі?  — Сьогодні на уроці ми ознайомимося з казкою Г. К. Андерсена «Гидке ка­ченя» та дізнаємося зворушливу історію його героя. — Про що вам говорить заголовок? 4. Фізкультхвилинка 5. Робота над першою частиною казки 1) Виразне читання казки вчителем. — Про що ми зараз прочитали? — Де сиділа качка? — Прочитайте, як з’явилися на світ каченята. — Яке перше слово вони виголосили? — Що відповіла їм качка? — Що почали робити каченята, коли вже вибралися з шкаралупи? — Чому качка-мати не заважала їм роздивлятися листя лопуха? — Чи всі каченята відразу з’явилися на світ? — Чому качка-мати знову всілася на гніздо? — Яким виявилося, на думку качки, останнє каченя? — Що сказала качка, коли побачила останнє каченя? На кого воно було схоже? 2) Поділ опрацьованого тексту на мікрочастини. — Як можна назвати першу частину? — Але спочатку уявіть лопух, під яким сиділа качка, і зазирніть туди. Що ми там побачимо? ·      «Народження каченят». ·      «Очікування останнього каченяти». ·      «Некрасиве каченя». ·      «Купання каченят». — Ось ми прочитали першу частину і побачили, що в ній теж є маленькі за­кінчені частини. — Згадаймо, про що перша частина? (Як народилися на світ каченята.) — А друга частина? (Очікування останнього каченяти з великого яйця.) — А третя частина? (Некрасиве каченя.) — А четверта частина? (Купання каченят.) 3) Підготовка до виразного читання. — Щоб прочитати виразно, нам необхідно розв’язати низку питань: ·      Що мають зрозуміти слухачі? ·      Які почуття ми повинні у них пробудити? — Крім того, слухачі повинні зрозуміти, як автор ставиться до своїх героїв, які почуття вони викликають у вас. «Народження каченят» — Отже, шкаралупки затріщали, каченята видерлися, подивилися навкруги. — Ми раді, що каченята з’явилися на світ?  — Коли будемо читати, що передамо слухачам?  — Качка-мама побачила ще одне ціле яйце, і всі почали чекати народження останнього каченяти. Коли будемо читати, що передамо слухачам?  — Про що повідомляється у цьому уривку?  — Що сказала качка, коли побачила останнє каченя? — Чи мала вона так говорити? — На кого воно було схоже, на думку качки? — Коли будемо читати, що ми повинні передати слухачам?  — Про що ми прочитали? — Куди вирушила качка зі своєю родиною?  — Як каченята вчилися плавати? — Як плавало сіре каченя? — Коли будемо читати, що передамо слухачам?  — А тепер давайте виберемо тон (загадковий); темп (неквапливий). — Поміркуйте, де потрібні паузи під час читання, які слова необхідно виді­лити голосом. 4) Конкурс читців. Робота над другою частиною казки 1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання другої частини казки учнями («Пташиний двір») — Про які небезпеки попередила качка своїх діток?  — Що спіткало бідне, некрасиве каченя на пташиному дворі?  — Що говорили про нього на пташиному дворі? — Як страждало каченя з-за своєї зовнішності? — Як ви ставитеся до дівчинки, яка годувала курей? — А як би ви вчинили на її місці? — Коли будемо читати, що передамо слухачам? Яким буде завдання на­шого читання? 2) Виразне читання другої частини казки учнями. 8. Робота над третьою частиною казки 1) Поділ на мікрочастини. ·      «Каченя втекло». ·      «У маленькій убогій хатинці». ·      «Зустріч з лебедями». ·      «Сувора зима».	Підручник С. 143-147 впереказувати казку
13.04	Ганс Крістіан Андерсен. Гидке каченя	Читання третьої частини казки учнями вголос «ланцюжком». «Каченя втекло» — Чому каченяті довелося бігти з пташиного двору? (Усі його гнали, обра­жали, навіть мама, брати і сестри називали його виродком; кури клювали, качки щипали, а дівчинка, яка годувала курей, — штовхала ногою.) «У маленькій убогій хатинці» — Куди дісталося каченя? — Хто його помітив? — Які надії на нього покладала господарка? — Як жилося каченяті разом із куркою і котом? — Чому каченя нудьгувало? «Зустріч з лебедями» — Де плавало каченя? — Як до нього ставилися всі тварини? — Кого побачило каченя якось увечері? — Прочитайте опис лебедів. — Які почуття оволоділи у цей момент каченям? «Сувора зима» — Як зимувалося каченяті? 9. Фізкультхвилинка 10. Робота над четвертою частиною казки 1) Поділ на мікрочастини. ·      «У весняному саду». ·      «Друга зустріч з лебедями». ·      «Чудове перетворення». 2) Гра «Губи на замку». Мовчазне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі, при цьому не можна ворушити губами. «У весняному саду» — Що трапилося у весняному саду? — Прочитайте його опис. «Друга зустріч з лебедями» — Кого раптом побачило каченя? — Чому його охопив незвичайний сум? — Яке рішення воно ухвалило? — Прочитайте його міркування. «Чудове перетворення» — Куди попливло каченя? — Як зустріли його лебеді? — Що побачило каченя у прозорій воді? — Як ставилися до нього оточуючі? — Чи змінилася поведінка птаха? 11. Робота за ілюстраціями — Розгляньте ілюстрації до цієї казки. — Кого художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони використали? — Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів казки? — Яким рядкам казки відповідають ілюстрації? — Які малюнки створили б ви за сюжетом казки?	Підручник С. 147-150 переказувати казку за планом, малюнок до одного пункту  із плану

Дата	Тема	Зміст	Завдання
14.04.20	Урок позакласного читання. Казки зарубіжних письменників	https://drive.google.com/open?id=1564VDSJ2u4rYMoE0WcYUI-8s-dNoyig9
15.04.20 16.04.20	Джонні Родарі. «Дорога, що нікуди не вела».	https://drive.go ogle.com/open?i d=1i0ChMd7ppoXDmkmH4 RYWU81uGOik2IJy	Зош. С. 52-53 Переказувати казку (с. 151–153).
21.04.20	Перевір свої досягнення		Зош. С. 54-55
22.04.20	Вступ до розділу « Світ дитинства в літературі». Любов Забашта. Сказав мудрець…. Анатолій Костецький. Мрія	https://drive.google.com/open?id=1NRlmb6j zWMNyMEwbBfs5RckSXKxeunxg	Зош. С.56 Виразно читати вірш (с. 155–157), проілюструвати його.
23.04.20	Анатолій Костецький. Спішу додому	https://drive.google.com/open?id=1JUIDciGDnGEv6jymr6LRyindYELf3ZjQ	Зош. С.56-57 Підготувати інсценування за прочитаним віршем (с. 158).

27.04	Василь Сухомлинський . Не загубив. А знайшов.			Вивчити напам’ять уривок оповідання
28.04	Урок позакласного читання. ШКОЛА ДОБРИХ УЧИНКІВ (за творами Василя Сухомлинського)		. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ 1. Виступ групи «Біографи» — Василь Олександрович Сухомлинський народився у 1918 році у селі Ва­силівка на Кіровоградщині в бідній селянській родині. У сім’ї, крім Василя, було ще троє дітей. Усі четверо, коли виросли, стали вчителями. Василь з сім­надцяти років став учителем і залишився ним до кінця життя. Тридцять два роки він вів свій педагогічний щоденник, а потім його роздуми у щоденнику ставали книгами. Для наймолодших він написав понад 1500 казок, новел і ле­генд, і ми їх читаємо залюбки. 2. Представлення виставки книг В. О. Сухомлинського (виступ групи «Бібліотекарі») ·      В. О. Сухомлинський «Гаряча квітка». До книжки ввійшли невеликі оповідання видатного педагога і письмен­ника В. О. Сухомлинського, про те, як діти відкривають для себе навколишній світ, про взаємини між дітьми, про доброту та чуйність, а також повчальні казки про природу. ·      В. О. Сухомлинський «Вогнегривий коник». Ця книга — збірка мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, на­писаних для дітей і дорослих великим українським педагогом і письменником Василем Сухомлинським. Кожна казка, кожне оповідання розповідають чи­тачам про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у вза­єминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допо­могти старшим. ·      В. О. Сухомлинський «Казки школи під голубим небом». У цій збірці зібрані казки, притчі, оповідання В. О. Сухомлинського. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробу­джують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим. Дати письмово відповіді на питання 1) «Добре слово». — Що трапилося з Олею? Як родичі рятували дівчинку? — Що зробила прабабуся Надія? — Що повернуло дівчинку до життя? — То в чому велика сила? — Чого вчить нас це оповідання? 2) «А хто ж вам казку розповідає, бабусю?». — Про кого це оповідання? — Ким були Миколка і Петрик для бабусі? — Як звали бабусю? — Яке питання задав бабусі Миколка? — Чи отримав він на нього відповідь? — У якій формі побудовано оповідання? — Скільки дійових осіб у цьому тексті? — Поміркуйте і скажіть, яку відповідь могла дати бабуся Миколці? — Якою ви уявляєте бабусю? — Настав час відповісти на запитання: хто розповідає бабусі казку? 3) «Дивний мисливець». — Поки бабусі готують смачну вечерю, працюють по господарству, догля­дають онуків, читають їм цікаві казки, що ж роблять наші дідусі? — Головним героєм якого оповідання є дід Максим?— Чому текст називається «Дивний мисливець»?   — Яким ви уявляєте діда Максима? — Як можна охарактеризувати героя цього оповідання?
29.04-30.04	Всеволод Нестайко. Шура і Шурко		Біографічна довідка — Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 року в м. Бер­дичів на Житомирщині в сім’ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями загинув його батько. Йшов страшний 1933 рік, і сім’я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож усе своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам письменник: «І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найціка­вішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б’ється від радіс­ного хвилювання зустрічі з рідним містом». Коли Всеволод Нестайко був ма­леньким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний. Мене дражнили “Море горить!”, “Пожежна команда”. А ще в класі мене називали Рудий аф­риканський їжачок», — згадує письменник. І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак уві сні і нетерплячці В. Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і пе­рестав бути рудим. «І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що ди­тинство — найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад — у дитинство. Та нема у часу дороги назад»,— зізнається він. І все ж таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цю дорогу. А пролягла вона через уяву і фантазію. Він почав подумки поверта­тися у дитинство — писати для дітей веселі і мудрі книги. Майже п’ятидесятилітній шлях у дитячій літературі він засвідчив ви­данням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єc. Найві­доміші з них — «В Країні сонячних Зайчиків» (1959), «Супутник ЛІРА-3» (1960), «Космо-Натка» (1963), «Робінзон Кукурузо» (1964), «Тореадори з Ва­сюківки» (1973), «Одиниця з обманом» (1976), «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (1981), «Загадка старого клоуна» (1982), «П’ятірка з хвостиком» (1985), «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988), «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною» (1990), «Неймовірні детективи» (1995) та ін. Книги В. З. Нестайка перекладено двадцятьма мовами. Опрацювання оповідання Всеволода Нестайка «Шура і Шурко» 1) Робота над заголовком. Гра «Передбачення». — Прочитайте заголовок. — Як ви вважаєте, про що може йтися в оповіданні з таким заголовком? — Чи можна за заголовком здогадатися, хто є головними героями опові­дання? 2) Читання оповідання комбінованим способом (учитель — учні). — Чи сподобалося вам оповідання? — Які думки воно у вас викликало? — Кому з героїв ви співчували? — Чиї вчинки засуджували? Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання. — Чому Шурко не злюбив Шуру? — Чому Ольга Борисівна посадила його на першу парту? — Чим Шура дратувала Шурка? — Як хлопчик почав мучити однокласницю? — Як Шура реагувала на образи? — Ким мріяла бути Шура? — Чому Шурко терпіти не міг лікарів? — Яке прізвисько він придумав Шурі? — Чому Шурко потрапив до лікарні? — Як він уперше зустрівся з мамою Шури? — Яка розмова відбулася між ними? Прочитайте. — Чому змінилося його ставлення до лікарів? — Хто з’явився наступного дня біля лікарняного ліжка Шурка? — Що вона розказала своєму однокласнику? — Як Шура наступного разу відвідала Шурка? — Чи Шурі і Шурку вдалося стати справжніми друзями? Поділ оповідання на логічно завершені частини. Добирання заголовків. План 1. Шурко сидить за однією партою з Шурою. 2. Шурко потрапив до лікарні. 3. Зустріч з добрим лікарем. 4. Відвідини Шури. 5. Шура і Шурко потоваришували.

04.05- 05.05	Марія Чумарна. Казка про друга	Опрацювання першої частини казки Виразне читання першої частини казки вчителем — Від чийого імені ведеться розповідь у казці? — Про що розмірковує хлопчик? — Кого він називає своїм другом? — Знайдіть опис Компутика. — Куди потрапив герой разом з Компутиком? — Як ви вважаєте, чому планета має таку назву? — Знайдіть її опис. — Якими були місцеві жителі? — Що відчув хлопчик, сидячи на горі? — Про кого він постійно думав? — Що пригадував? 4. Опрацювання другої частини казки Гра «Бджілки». Самостійне читання учнями другої частини напівголосно — Що трапилося з екраном? — Які почуття охопили героя? — Як змінилося небо? — Що хлопчик побачив високо вгорі? — Чому йому вдалося впізнати нашу планету? — Про кого знову згадав хлопчик? — Від кого сподівався отримати допомогу хлопчик? — Що розповідав хлопчикові невидимий голос? — Знайдіть і прочитайте роздуми хлопчика про своє відношення до Сашка. — Що йому вдалося збагнути? 5. Опрацювання третьої частини казки Читання третьої частини казки учнями в парах — Хто повернув хлопчика додому? — До кого він забіг по дорозі до школи? — Що йому розповів Сашко? — Так хто ж справжній друг хлопчика? Доведіть свою думку. — Що у казці вас вразило, що — здивувало? — Коли ви хвилювалися найбільше? — Знайдіть у тексті, який із рядків казки виражає її головну думку, та по­ясніть свій вибір. Поділ тексту на мікрочастинки. Складання докладного плану План 1. Непросто знайти друга. 2. Поведінка Сашка. 3. Друг Компутик. 4. Планета Тайн. 5. Краса планети. 6. Надокучлива гра. 7. Сигнал Компутика. 8. Темний екран. 9. Самотність на чужій планеті. 10. Згадка про Сашка. 11. Мрія намалювати жителів планети. 12. Уявна розмова. 13. Розуміння прийшло. 14. Неуважність до друга. 15. Пробудження. 16. Зустріч із Сашком. 17. Розмова. 18. Здивування хлопця. 19. Кулька з написом «таємниця». Мікродискусія «Обери позицію» — Висловте свою думку, чим кращий друг — комп’ютер, а чим — людина? — Підбийте підсумок нашій розмові та закінчіть речення: «Справжній друг — той, хто...».	Підготуватися переказувати казку (с. 166–170) так, ніби ти став учасником подій. Зошит с. 58-59
06.05	Всеволод Нестайко. Із сміхом треба бути обережним… Галина Малик. Мавпині іменини	Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. — Що святкувала Мавпа? — Як вона готувалася зустріти гостей? — З яким настроєм приходили гості? — Що віддавали Мавпі? — Продовжіть речення. ·      Носоріг подарував... ·      Дикобраз... ·      Удав... — Як Мавпа реагувала на подарунки? — Хто першим не стерпів образ? — З яким настроєм гості пішли від Мавпи? — З чим залишилася Мавпа? — Яка головна думка вірша?	Виразно читати вірш (с. 171–172). Зошит с. 59
07.05	ГРИЦЬКО БОЙКО. КОНСУЛЬТАНТ. МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ. СМІХ ДЛЯ ВСІХ	Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. — Де працювали діти? — Яка була пора року? — Хто з дітей не працював? — Які поради давав Мишко? — Чи справді Мишко був таким спеціалістом? Доведіть словами вірша. — Хто зумів дати Мишкові достойну відповідь? Гра «Диктор телебачення». Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів. Гра «Добери риму». Копали — ...   Долоні — ... . Без упину —... . Людо — ... . Катюша — ... Опрацювання вірша Миколи Сингаївського «Сміх для всіх» Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. — Що зробив дідусь? — Що обіцяє нам сміх? — Кого він лякає? — Як ви розумієте слова «сміхом дошкуляти»? — Доведіть, що вірш має жартівливий характер. .	Відповідати на запитання рубрики «Чи уважно ти читав?» (с. 173). Зошит с. 60
12.05	Василь Сухомлинський. Співуча пір’їнка	Аналіз змісту з елементами вибіркового читання. — Як автор пише про Стрепета? — Що він має у своєму крилі? — Чим особлива пір’їнка? — Із чим порівнюється його спів? Прочитайте. — Яке лихо трапилось у Стрепета? — Куди впала пір’їнка? — Хто знайшов пір’їнку? — Що Сергійко зробив із пір’їнкою? — Про що попросив його Стрепет? — Як ви розумієте слова чоловіка? Робота в групах. Гра «Складіть і поясніть». — Багато прислів’їв, приказок і висловів з творів В. Сухомлинського стали крилатими. Відновіть та поясніть їх значення. Гарні не красиві слова, ... не було б краси. Якби все на світі було однакове, ... своя співуча пір’їнка. Рана від слова заживає, проте... а красиві діла. До самої вершини... слід глибокий зостається. У кожної людини є... веде кам’яна стежина.	Переказувати казку (с. 174–175). Зошит с. 60
13.05	Урок позакласного читання. СВІТ ДИТИНСТВА У ТВОРАХ ВСЕВОЛОДА НЕСТАЙКА	(за творами «Ябеда», «Пригода в кукурудзі») Тестування 1. Яке справжнє ім’я Яви? а) Іван; б) Володимир; в) Яків. 2. На честь кого польове озеро назвали Реньовим? а) На честь Яви; б) на честь батька; в) на честь діда. 3. Куди пішли хлопці після школи? а) До поля пшениці; б) до поля кукурудзи; в) до поля буряків. 4. Про що найбільше мріяв Валько? а) Покататися на трамваї; б) поїхати з дядьком на полювання; в) похвалитися перед хлопцями. 5. У кого Валько жбурнув камінь? а) У кота; б) у горобця; в) у пса. 6. Від кого мама дізналася про те, що Валько розбив Валько? а) Від Толика; б) від Лялі; в) від дядька Володі. 5. Бліцопитування «Чи уважно ти читав?» (за твором Всеволода Нестайка «Дивні пригоди у лісовій школі») ·      Прізвище лісової кізки Зіни... Бурмило Михайлович Ведмідь у школі... Лісова географія, або... ·      Учитель лісознавства... Патрикіївна. ·     Класний керівник... Ягуарівна.
14.05	Контрольна робота. Навички читання вголос	https://drive.google.com/open?id=1YyLMbl-yapRj78P8DBCAocV921zn_piR
18.05	Ганна Чубач. Найрідніші голоси	Біографічна довідка — Ганна Танасівна Чубач народилася у переддень Різдва, 6 січня 1941 року, в селі Плоске Муровано-Куриловецького району на Вінниччині в сім’ї хлібо­робів. Працювала в редакціях газети «Літературна Україна» та журналу «Дніпро». За назвою першої ліричної збірки друзі одразу ж почали називати її ясноокою Журавкою. За ці роки у поетеси вийшло понад сорок книжок. Кілька з них адресо­вані дітям: «Вивчаймо самі», «Сонячна абетка», «Алфавітні усмішки», «Жук малий і волохатий», «Черепаха Аха», «Прикмети — не секрети» та ін. Дітям полюбилися її вірші, скоромовки, лічилки для дошкільнят і молодших учнів. Нині малята залюбки вивчають у садочках і школах літери за її «Абетками» та весело-виразні вірші. Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання — З якими словами онучка звернулася до бабусі? — Як вона описує її очі? руки? — Як бабуся відповіла дівчинці? — Що вона сказала про свої очі та руки? — Прочитайте слова бабусі, які звучать як прислів’я. — Із чим порівнюється портрет бабусі? Прочитайте.	Виразно читати вірш (с. 175–176). Намалювати портрет своєї бабусі. Зошит с. 61

19.05		ОЛЕКСАНДР ЄФІМОВ. ТУТ УСЕ Є... ЕМІЛІЯ САТАЛКІНА. КОЖНИЙ ЗНАЄ СВОЄ ДІЛО	Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання — Що запропонувала Галина Іванівна? — Як автор описує зимовий день? — Яке завдання поставила перед учнями вчителька? — Що робили діти? — Чим здивував усіх Вітя Карацунька? — Як йому вдалося побачити дива в природі? — Кого побачила Світланка Єщенко? — Який настрій був у дітей?		Переказувати оповідання (с. 177–178). Зошит с.62-63
21.05 25.05		ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ. ЯК СКЛАДАЮТЬ ВІРШІ	Біографічна довідка — Провідний український дитячий письменник Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве на Черка­щині в родині вчителів. Його дитинство припало на воєнне лихоліття. Середню освіту Володимир Григорович здобував у Богодухівській, а згодом — Велико­бурімській середній школі того ж Чорнобаївського району. З цього віку хло­пець відкрив у собі нахили і здібності до історичного пошуку, котрі не поли­шають письменника й досі, спонукаючи не просто писати цікаві історичні твори для дітей, а й відкривати до нього ще не описані, інколи й не досліджені періоди вітчизняної історії. Становленню його інтересу до українських старо­житностей сприяло те, що шкільний гурток, старостою якого був Володимир, відкрив у своєму селі залишки найдавнішого на той час поселення в Україні. Вищу освіту Рутківський отримував спочатку в Одеському інституті харчової холодильної промисловості, а за два роки потому перевівся до Одеського полі­теху, працював на Одеському суперфосфатному заводі, проте незабаром зро­зумів, що справжнє його покликання — література. Згодом В. Рутківський за­кінчив Вищі літературні курси в Москві. Друкується Володимир Григорович з 1959 року, літературний стаж пись­менника — понад півстоліття. Мешкає, працює і творить Володимир Гри­горович в Одесі. Останні 30 років пише романи для дітей та юнацтва, серед яких — «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Канікули у Воронівці», «Сині Води», «Сторожова застава», «Двобій з тінню», «Потерчата», трилогія «Джури» (книга перша — «Джури козака Швайки», книга друга — «Джури-характерники», книга третя — «Джури і підводний човен») та ін. Роман письменника «Джури-характерники» став переможцем книжкового рейтингу від «Літакценту», роман «Джури козака Швайки» та повість «Потерчата» були відзначені «Книжкою року-2009» та Бі-Бі-Сі. Володимир Рутківський — лауреат премій ім. М. Трублаїні, ім. Лесі Українки, Міжнародного освітнього фонду ім. Ярослава Мудрого. Володимир Григорович Рутківський став лауре­атом Національної премії України імені Тараса Шевченка за історичну три­логію для дітей «Джури» (2007–2010 рр.).  Ознайомлення учнів з біографією Володимира Рутківського — Де і коли народився письменник? — Ким були його батьки? — Чи відразу він став письменником? — Кому присвячена його повість «Ганнуся»? Перевірка первинного сприйняття. Тестування. 1. Куди дивилася Ганнуся? а) У вікно; б) на палубу; в) в ілюмінатор. 2. Чому вона засумувала? а) Не було друзів; б) був дощ; в) було спекотно. 3. Як звали супутника Ганнусі? а) Костя; б) Коля; в) Сергій. 4. Що написав автор у своїх віршах про вовків? а) «В нашій річці ноги миють»; б) «В нашій річці лапи миють»; в) «Під дощем купаються». 5. Чому супутник Ганнусі уважно розглядав двох тіточок? а) Бо був голодний; б) бо вони були цікаві; в) вони були знайомі. 6. Який клас закінчила Ганнуся? а) Третій; б) другий; в) перший. Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання. — Хто є головними персонажами твору? — Де відбуваються події, описані в творі? — Яка була погода? — У яку гру запропонувала пограти Ганнуся? — Чому саме в цю гру? — Чи відразу Костя погодився грати із нею? — Які аргументи приводила дівчинка? — Як довго тривала гра? — Чи сподобався вам віршик, який склали герої? — Що сподобалося найбільше? — Який рядок виявився найсмішнішим? — Чи сподобалося Кості складати вірші? — Що Ганнуся сказала про його здібності?		Придумати свій варіант віршів до рядків, що склали Костя з Ганнусею. Зошит с. 63
26.05		МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ. ДОЩ ІЗ КРАПЛІ ПОЧИНАЄТЬСЯ	Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання — Прочитайте перше речення вірша. — Як ви його розумієте? — Як поет підтверджує думку, що криється в першому реченні? — До чого закликає нас автор? — У яких рядках вірша виражена його головна думка?  Гра «Що із чого?» З листочка — ... (листя). З нитки — ... З насіння чи бруньки — ...   З гілки —. З зернини — ... З краплини — ... З струмка — ... Гра «Відновіть вірш» На дошці записані рядочки з вірша, учні відновлюють його. День турботою почнеться, І рукам давай роботу Хоч мале, та добре діло Все довкола усміхнеться. І роби невтомно, вміло Проганяй мерщій дрімоту — Гра «Знайди риму» Злого — ... (малого). Листочка — ...   Гілка — ...   Зернини — ... Ріка — ...   Почнеться — ... Дрімоту — ... Вміло — ...		Вивчити вірш напам’ять (с. 184).
27.05		Перевір свої досягнення	Тестування 1. Як звали дівчинку з вірша А. Костецького «Мрія», яку мріяв захистити Сергійко? а) Ніна; б) Юля; в) Оля. 2. До кого поспішав Серьога? а) До мами; б) до песика; в) до друзів. 3. Яка професія була у мами Шури? а) Лікар; б) вчитель; в) медсестра. 4. Що було написано на невидимій кульці, яку герой отримав на планеті Тайн? а) Тайна; б) таємниця; в) компутик. 5. Що святкувала мавпа? а) Іменини; б) Новий рік; в) день народження. 6. У яку гру запропонувала грати Ганнуся? а) У кораблики; б) у слова; в) у вірші. Гра «Хто це сказав?» ·      Ой, як гарно ти придумав! Не лапи свої вовчі миють, а ноги! Зовсім, як люди. ·      Бажання трудитися. Це найдорожча знахідка. ·      Спинися на хвильку, до тебе є справа: міняю свій ножик на шайбу твою! ·      Дивак ти! А лікарі всі і є добрі. Така вже у них професія — добра. Спи, Шуро, спи! На добраніч...		Зошит с. 64
28.05	Підсумковий урок за рік