Українська мова

4 клас

Українська мова

Дата	Тема	Зміст	Завдання
06.04. 2020	Вимова і правопис дієслів на –ся, -сь.	СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Спостереження за мовним матеріалом — Прочитайте твердження. Чи можете ви так сказати про себе? Підкрес­літь дієслова. Що спільного вони мають? Ніколи не запізнююсь. Вітаюсь зі знайомими. У громадському транспорті поступаюся місцем дорослим. — Як слід вимовляти і писати дієслова на -ся (-сь)? — У дієсловах 2-ї особи однини -шся вимовляється як [с’:а]. У дієсловах 3-ї особи однини і множини -ться вимовляється як [ц’:а]. 2. Складання опорної таблиці Правильно вимовляй: пиши: сміє[с’:а] смієшся сміє[ц’:а] сміється підписує[ц’:а] підписується вча[ц’:а] вчаться Закони письма і вимови вивчай: Написано -ться, а ти [ц’:а] вимовляй. Хто рано прокидається, Зарядкою займається, Роботи не боїться, Той завжди добре вчиться. Закони письма і вимови вивчай: Написано -шся, а ти [с’:а] вимовляй. Швиденько одягаєшся, В дорозі не спиняєшся. Так, друже мій, ніколи Не спізнишся до школи. Л. Лужецька 3. Робота за підручником Вправи 390-394	Вправа 395
08.04. 2020	Урок розвитку мовлення	Зошит "Щебетун" с. 43-44
09.04. 2020	Контрольна робота. Мовна тема «Дієслово».	Посилання для контрольної роботи. https://drive.google.com/open?id=1RaS5WOAvh-ZyIZ0FmKn4BnZSAAOwDD5cCeqT5uEaegQ

Дата	Тема	Зміст	Завдання
13.04.2020	Аналіз контрольної роботи. Поняття про прислівник як частину мови	Читання епіграфа до уроку. «У царстві скель і правічних лісів». Виконання вправи 396. — Порівняйте, у якому тексті повніше змальовано картину природи. — З допомогою яких слів? — Що ці слова позначають? — З якими словами вони пов’язані у тексті? — Що ці слова позначають? До якої частини мови належать? — Отже, в українській мові є слова, які позначають ознаку дії. Каліграфічна хвилинка (за вправою 397). — Знайдіть серед записаних слів ті, які позначають назву предмета, дію предмета, ознаку дії. Розв’язання проблемної ситуації через опрацювання нового матеріалу. Виконання вправи 396 (продовження). — Знайдіть у тексті антоніми. — З якою метою вони вжиті? — Запишіть речення із розширеного тексту і встановіть зв’язок слів у ньому. Робота за варіантами: 1 в. — у першому реченні. 2 в. — у другому реченні. 3 в. — у третьому. — На які питання відповідають слова, що означають ознаку дії? — Яку роль вони виконують у реченні? — Прочитайте правило на с. 184 і дізнайтеся, як ця частина мови називається і чи правильно ви визначили її роль у реченні.  Виконання вправи 398. — Доведіть, що виділені слова — це прислівники. — Випишіть прислівники разом із дієсловами, з якими вони зв’язані в реченні. Від дієслова до прислівника записуйте питання у дужках.	Вправа 400

Дата	Тема	Зміст	Завдання
13.04.2020	Аналіз контрольної роботи. Поняття про прислівник як частину мови	Читання епіграфа до уроку. «У царстві скель і правічних лісів». Виконання вправи 396. — Порівняйте, у якому тексті повніше змальовано картину природи. — З допомогою яких слів? — Що ці слова позначають? — З якими словами вони пов’язані у тексті? — Що ці слова позначають? До якої частини мови належать? — Отже, в українській мові є слова, які позначають ознаку дії. Каліграфічна хвилинка (за вправою 397). — Знайдіть серед записаних слів ті, які позначають назву предмета, дію предмета, ознаку дії. Розв’язання проблемної ситуації через опрацювання нового матеріалу. Виконання вправи 396 (продовження). — Знайдіть у тексті антоніми. — З якою метою вони вжиті? — Запишіть речення із розширеного тексту і встановіть зв’язок слів у ньому. Робота за варіантами: 1 в. — у першому реченні. 2 в. — у другому реченні. 3 в. — у третьому. — На які питання відповідають слова, що означають ознаку дії? — Яку роль вони виконують у реченні? — Прочитайте правило на с. 184 і дізнайтеся, як ця частина мови називається і чи правильно ви визначили її роль у реченні.  Виконання вправи 398. — Доведіть, що виділені слова — це прислівники. — Випишіть прислівники разом із дієсловами, з якими вони зв’язані в реченні. Від дієслова до прислівника записуйте питання у дужках.	Вправа 400
15.04.20	Порівняння прислівників і прикметників. Основна граматична ознака прислівника.	Вивчення нового матеріалу. 1.   Читання епіграфа до уроку. «Щось мріє гай над річкою» (Павло Тичина). — Визначте, до яких частин мови належить кожне слово в реченні. 2.   Проблемна ситуація. — На яку частину мови схожий прислівник? (На прикметник.) — Чим прислівник відрізняється від прикметника? (Прикметник означає ознаку предмета, а прислівник — ознаку дії.) — Що ще ви знаєте про прикметник? (Прикметник змінюється за родами, числами і відмінками.) — А прислівник? 3. Каліграфічна хвилинка (за вправою 402). 4. Розв’язання проблемної ситуації через опрацювання нового матеріалу. — Прочитайте поетичну мініатюру Олега Гордійчука «Вечірні дзвони» (вправа 401). — Яка картина постала у вашій уяві? — Спишіть вірш і підкресліть прислівник. — На яке питання відповідає прислівник сріблястої — З яким словом зв’язаний у реченні? Що виражає? (Ознаку дієслова задзвенів.) — Давайте перевіримо, чи змінюється прислівник за родами. У якому роді стоїть дієслово задзвенів! (Чоловічому.) — Поставте його у жіночий рід і доберіть відповідний іменник. (Сріблясто задзвеніла пісня — учні записують утворене словосполучення.) — Дієслово й іменник змінилися. А прислівник? — Поставте дієслово у середній рід і доберіть відповідний іменник. (Сріблясто задзвеніло повітря.) — Чи змінився прислівник? — Який висновок можна зробити? (Прислівник не змінюється за родами.) 5. Спостереження за особливостями прислівників (за вправою 403). — Отже, прислівники не змінюються за числами і не мають часових форм. Прочитайте правило на с. 187. Чи співпадають ці дані з вашими висновками? — Що ви дізналися про частину прислівника, схожу на закінчення? — Виділіть суфікси у записаних прислівниках.	1. Вправа 405 (виписати дієслова разом зі зв’язаними з ними за змістом прислівниками). 2. Для тих, хто хоче знати більше: вправа 401.3.
16.04.20 22.04.20	Інтегрований урок. Спостереження за мовленнєвими явищами – вживання у мовленні прислівників – антонімів і прислівників – синонімів.	Вивчення нового матеріалу. 1. Каліграфічна хвилинка (за вправами 413 та 407). а) Учні каліграфічно записують слова і буквосполучення із вправи 413 б) Учні каліграфічно записують поетичні рядки Віктора Терена із вправи 407 в) Самоперевірка і виставлення собі оцінки олівцем на полях зошита за каліграфічну вправу. 2. Повідомлення теми уроку. — Ми продовжуємо вивчати прислівник. І сьогодні познайомимося із прислівниками-синонімами та прислівниками-антонімами. Продовжимо вчитися спостерігати за мовленнєвими явищами та робити власні висновки. 3. Актуалізація знань про антоніми та синоніми через проблемну ситуацію. — Прочитайте тексти вправи 409 (с. 190). — У якому з них використано прислівник-антонім, а у якому — прислівник-синонім? Назвіть їх. — Як розпізнавати антоніми, а як синоніми? — Який із текстів ви б помістили до підручника природознавства? Чому? — Спишіть речення: 1-й варіант — із прислівниками-антонімами, а 2-й варіант — із прислівниками-синонімами. Підкресліть прислівники. 4. Опрацювання нового матеріалу. 1) Добір антонімічних пар. — Доберіть до поданих прислівників антонімічні пари: влітку, холодно, вгорі, вдень, вранці, високо, тихо, зліва, радісно. — Перевірте за антонімічними парами вправи 408, чи всі пари у вас співпали. — Чи можуть бути інші варіанти? (Так, наприклад, холодно — спекотно, тихо - гучно.) — А які прислівники утворилися із варіантів антонімів: тепло, спекотно, голосно, гучно? (Синоніми.) 2) Виконання вправи 412. — Прочитайте текст вправи 412. — Знайдіть прислівники-антоніми та прислівники-синоніми. — Чи здогадалися ви, яку пташку змальовує Михайло Коцюбинський? — Хто чув голос цієї пташки — Який композитор передав спів жайворонка у своєму музичному творі? ( — Виконайте завдання 3 до цієї вправи. Прислівники-антоніми візьміть у «хмарки», а синоніми — підкресліть крапочками.	1. Вправа 410 (окрім завдання вправи, підкреслити прислівники-антоніми). 2. Для тих, хто хоче знати більше: вправа 415.
23.04.20	Практичне ознайомлення з формами ступенів порівняння прислівників.	Вивчення нового матеріалу. 1.  Читання епіграфа до уроку. «І бджоли носять мед густий» (Анатолій Костецький). — Сьогодні нашою помічницею буде бджілка. Природознавці називають її «бджола медоносна». Історія бджільництва нараховує шість тисяч років. Але у давнину, щоб забрати у бджіл мед, людям доводилося їх вбивати за допомогою диму. І лише біля трьохсот років тому в Україні чернігівчанином Петром Прокоповичем було винайдено нову конструкцію вулика з рамками (або стільниками), які можна було виймати і при цьому не вбивати комах. З України цей винахід розійшовся по всьому світу. Сьогодні наша країна займає 1-е місце у Європі і 4-е місце у світі з розвитку бджільництва. Прочитайте вірш Степана Жупанина «Початок медоносу» (вправа 416). — Який натрій він створює? — Опишіть, яку картину ви уявили. — Знайдіть в поетичному творі слова-синоніми. До якої частини мови вони належать? — Доберіть до них ще один синонім, запишіть утворений синонімічний ряд. (Гудуть, дзумкають, бринять.) 2. Каліграфічна хвилинка (за вправою 417). 3. Повідомлення теми уроку. — Сьогодні ми будемо досліджувати, як утворюються прислівники, і самі спробуємо свої сили в утворенні нових слів. 4. Опрацювання нового матеріалу. — Послухайте, як бринять бджоли (вчитель вмикає аудіозапис). — Прочитайте уривок із оповідання Олеся Гончара «Дядько Роман і золотокрилки», не вставляючи на пропущені місця ніяких слів. — Якими словами автор називає бджіл? (Золотокрилки, бджолята.) — Як ви думаєте, чому? — Поміркуйте, якими прислівниками краще доповнити цей текст. — Як він зміниться завдяки прислівникам? — Виконайте завдання 3 до вправи 418. — Пограймо зі словом веселіше. Від якого прислівника воно утворилося? (Весело.) — А за допомогою чого? (Суфікса — іше.) — Давайте проекспериментуємо і поутворюємо від нього ще якісь прислівники. (Найвеселіше, трохи веселіше, значно веселіше, набагато веселіше, щонайвеселіше, якнайвеселіше.) Якщо в учнів виникне утруднення в утворенні нових слів, вчитель пропонує знайти підказку у правилі на с. 194 і продовжити свої спроби. Утворені слова учні записують, суфікси і префікси виділяють, допоміжні слова підкреслюють.	1. Вправи 420.1, 420.2. 2. Для тих, хто хоче знати більше: додатково вправа 420.3.

27.04	Контрольна робота. Списування
29.04	Однорідні другорядні члени речення, виражені прислівниками.	Опрацювання нового матеріалу. — Прочитайте правило у підручнику на с. 195. — Використовуючи це правило, знайдіть в уривку з давньої легенди речення з однорідними другорядними членами речення, вираженими прислівниками (вправа 425). — Запишіть це речення, виділіть однорідні члени речення, виражені прислівниками, «хмарками». Закріплення вивченого матеріалу. 1. Робота з розвитку мовлення: складання продовження казки за поданим зачином (вправа 424). — Запишіть зачин казки у зошити. Далі учні працюють у групах з диференційованим завданням. — Завдання високого рівня: складіть продовження казки, введіть у свій твір речення з однорідними другорядними членами, які виражені прислівниками. Не забудьте про заключну частину. Робочі матеріали Вченого Лиса: буйно та розкішно, неквапливо, щедро, лагідно, рясно й пишно, тепло і радісно. Завдання достатнього рівня: складіть Продовження казки, скориставшись робочими матеріалами Вченого Лиса у підручнику. Усі учні працюють з чернетками, редагують свої тексти, по закінченню представник від кожної групи читає утворену казку, слухачі висловлюють свої' побажання чи враження. 2. Робота в зошиті.	С. 196 вивчити правило. 1. Переписати складену казку на чистовик. 2. Для тих, хто хоче знати більше: створити ілюстрацію до своєї казки.
30.04	УРМ. Письмовий твір (Контрольна робота) СКЛАДАННЯ ТВОРУ-МІРКУВАННЯ «ЩО ТАКЕ ДОБРОТА?»	Робота з пам’яткою «Як працювати над твором». ЯК ПРАЦЮВАТИ НАД ТВОРОМ 1. Зміст вашого твору має відповідати темі (про що ви будете писати) та головній думці (що ви будете стверджувати). 2. Не пишіть зайвого (що не стосується теми висловлювання). 3. Стежте за порядком викладу думок. 4. Використовуйте відомі вам мовні засоби зв’язку між реченнями в тексті (займенники, слова, близькі за значенням та ін.) 5. Дбайте про мовленнєве оформлення. 2) Робота за таблицею «Текст-міркування». — Роздумувати, міркувати означає пояснювати, доводити щось, робити ви­сновки, тобто напружено думати. А це дуже нелегко. Знання про те, як буду­ється текст-міркування, допомагають пояснювати і доводити. — Із яких частин складається текст-міркування? Текст-міркування складається з твердження (того, що пояснюється); пе­рейти до доказу (або пояснення) допоможуть «слова-місточки»: тому що, так як, справа в тому, що, пояснюється це тим, що. Після доказу — висновок, до нього можуть привести «слова-місточки»: тому, ось чому, таким чином, отже. Пам’ятайте: текст-міркування відповідає на одне із найцікавіших слів на світі — чому?. Діти, на партах у вас є також план вашого майбутнього твору та словник, який допоможе вам відповісти на запитання «Що таке доброта?».

04.05.		Аналіз контрольних і творчих робіт.
06.05	Речення. Види речень за метою висловлювання. Звуко-буквенний аналіз слів			1. Вправа 430.1. 2. Для тих, хто хоче знати більше: додатково вправа 430.2.
07.05	Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів.		Опрацювання матеріалу уроку. 1) Головні і другорядні члени речення. — Перегляньте свої записи і знайдіть однорідні члени у другому реченні. Це головні чи другорядні члени речення? — Якими частинами мови вони виражені? — Прочитайте легенду про першого українського філософа, складену Михайлом Грушевським (вправа 432). — Поясніть вживання великої літери. — Доповніть і запишіть речення (вправа 432.3). 2) Правопис особових закінчень дієслів. — Підкресліть дієслова у записаному реченні, визначте їх час, особу і число, виділіть закінчення. — Прочитайте поетичні рядки Григорія Сковороди (вправа 433). — Які речення за метою висловлювання та за інтонацією вживає автор? Запишіть їх. — Підкресліть дієслова, визначте їх час, особу і число. Виділіть особові закінчення. — Візьміть у «хмаринку» слово, у якому всі приголосні глухі.	Вправи 435.1, 435.2. 2. Для тих, хто хоче знати більше: додатково вправа 435.3.
12.05	Частини мови. Дієслово. Часові форми дієслів		Опрацювання матеріалу уроку. 1) Повторення вивченого про дієслово як частину мови. — Знайдіть у тексті вірша дієслова. Як ви їх впізнали? — Пригадайте все, що ви знаєте про цю частину мови, і підготуйте питання для однокласників. Гра «Ланцюжок»: перший учень ставить питання сусіду, той відповідає і задає своє питання наступному. Якщо чиєсь питання вже задали, вчитель пропонує іншим стати «швидкою допомогою» і поділитися своїм питанням із однокласником. — Випишіть дієслова теперішнього часу, визначте їх особу і число та виділіть закінчення. 2) Часові форми дієслів. — Прочитайте прислів’я (вправа 438). — У яку форму ви поставили слова у дужках? (У дієсловах учні називають час, особу, число. В іменниках — рід, число, відмінок.) — Спишіть прислів’я, виділіть особові закінчення дієслів. — Зробіть звуко-буквенний аналіз слова коріння. IV.  Фізкультхвилинка. V. Закріплення вивченого матеріалу. 1. Розвиток мовлення (за вправою 439). Робота у творчих групах. — Розгляньте малюнки і розкажіть, що скоїлося у пташиній родині. — Що роблять батьки пташенятка? — Який порятунок придумав їжак? — Які із записаних вами прислів’їв можна використати як заголовок до цих малюнків? — Виберіть, які із запропонованих заголовків будуть найбільш влучними для назви до цієї казки: 1. Не залишили в біді. 2. Врятовані! 3. Живи, пташенятко! 4. У лісі. 5. Пригода в лісі. Завдання достатнього рівня: складіть і запишіть казку, скориставшись робочими матеріалами Вченого Лиса на с. 203. Введіть у твір діалоги. Завдання високого рівня: складіть і запишіть казку, скориставшись робочими матеріалами Вченого Лиса на с. 203, введіть у свій твір діалоги та описи. 2. Робота в зошиті.	Вправа 439
13.05	Контрольна робота. Диктант		https://www.youtube.com/watch?v=NzmdPzx2tzs
14.05	Аналіз диктанту. Робота над помилками

18.05	Частини мови. Зв'язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови.		Вправа 443
20.05	Контрольна робота. Аудіювання	https://drive.google.com/open?id=1DmTMzX3sGSHVUEzvP6Ueyee9NuV4h2VO
21.05	Аналіз контрольної роботи. Повторення і закріплення вивченого у 4 класі
25.05	Урок розвитку мовлення	зошит с. 60-62
27.05 28.05	Підсумковий урок за рік. Урок – гра «Теорія рідної мови»